@febll 6 місяців тому

Огляд династичної глобальної стратегії Crusader Kings 2

Crusader Kings 2 – це династична глобальна стратегія від Paradox.

Гра охопить період середньовіччя, а саме від 769 р. до 1453 р. (з 1444 року стартує вже інша гра від Paradox, а саме Europa Universalis 4). Звісно не обов’язково (бо в такому випадку існує великий шанс, що ви так і не дограєте до 1453 року) починати з самого початку (769 р.), є заготівка із кількох найбільш важливих дат:

769 р. – це як раз епоха середньовіччя, а саме раннього;
867 р. – доба вікінгів;
936 – епоха Оттонів;
1066 – самий розпал середньовіччя, багато могутніх держав втратили свій впив і дали дорогу новим і молодим;
1337 р. – пізнє середньовіччя.

Гру можна поділити на кілька важливих аспектів, на яких і зав’язані всі основні механіки: політика, економіка, технології, війна, релігія та культура і культи.

Держава – це я!

Державою в Crusader Kings 2 керує насамперед живий правитель, а не умовний, як в Europa Universalis 4 чи Victoria 2. Він має свої характеристики та особисті навики, які можуть покращуватися чи набуватися з плином часу і при певних умовах. Цілі і амбіції нашого правителя ми обираємо і виконуємо з плином часу самої гри. Також в нас є скарбниця з різними набутими за життя нами і нашими предками артефактами, які дають нам певні модифікатори. Розмір наших володінь, тобто земель, які перебувань під нашим прямим контролем і приносять нам грошей і солдат значно більше, ніж з васалів, залежить від наших характеристик (а саме управління), законів і рангу нашої держави. Це ж стосується і ліміту на кількість наших прямих васалів. Розмір держави сумується за кількістю наших провінцій та їх забудовою, тобто в кожній провінції можуть бути побудовані; міста, фортеці, церкви. Одним з останніх нововведень стали величні споруди. Це проекти грандіозного масштабу на реалізацію яких йдуть десятиліття і тисячі топ золота. Серед них бувають і унікальні історичні споруди, для Візантійської імперії (Східна Римська імперія або ще називають царство Ромеїв чи просто Римська імперія) це Айя-Софія в Константинополі.

Без політики нікуди.

Політика – це найбільша частка цієї гри. Більшу частину часу ви будете приділяти саме їй. Її умовно можна поділити на кілька частин:

  • такий собі уряд чи рада, який складається з радників, які спеціалізуються в певних сферах діяльності;
  • законодавчу частину;
  • інтриги;
  • та різні фракції, які будуть постійно утворюватися в нашій державі.
    При дворі нас є 5-ть основних радники:
  • магістр відповідає за дипломатію, а саме: покращення стосунків зі своїми васалами; а також з правителями іншим держав; формування претензій на чужі провінції; внесення безладу в стан своїх недругів;
  • протостратор відповідає за військову частину, а саме: організація армії; придушення смут; тренування військ; вивчення військових технологій;
  • секаларій відповідає за управління, тобто в значній мірі за гроші, а саме: покращує стан наших земель; збирає податки; приділяє увагу розбудові; вивчає економіку;
  • містик спеціаліст по інтригам, а саме: розкриває змови; може вести підривну діяльність, як в стані ворога, так і в нашій державі; створює шпигунські мережі; а також може красти технології;
  • капелан людина релігійна (священник), його діяльність – це: переслідування єретиків; навернення провінцій в свою віру; вивчення культури; покращення стосунків з духовенством.

Далі маємо розподіли посади і титули, серед який є: як чисто формальні, так і доволі благородні і з реальною владою. Регент зможе керувати державою у випадку коли діючий правитель замалий ще до правління, перебуває в полоні або недієздатний. Придворній лікар відповідає за фізичний стан правителя та його сім’ї і у випадку хвороби буде їх лікувати. Карлик і блазень розважають двір. Деспот, севастократор, цезарь, куропалат і анфіпат це престижні титули, деякі з яких доступні тільки для близьких родичів. Титул августа доступний тільки для дружині імператора (басилевса). Придворній вчитель буде навчати ваших дітей і дітей ваших родичів при дворі. Патрицій, іпат, севаст – це формальні, але престижні титули. І звісно потрібно назначити потрібних людей командувачами наших армій.

Також ви маєте свою особисту раду, в яку крім 5-ти наших основних радників входять ще декілька. Чим сильніший ваш васал, тим більше він хоче увійти до її складу.

У кожної країни є законодавча база, вона може трішки різнитися, але в основному вона однакова. Закони наслідування визначають його черговість і хто саме зможе наслідувати країни після смерті правителя. Закони країни визначають: чи зможуть ваші васали воювали між собою; чи зможуть чужоземці наслідувати титули і землі вашої держави; рівень централізації держави; намісництво і яких саме титулів; тип адміністрації країни; право відкликання титулів з різних причин, наприклад на релігійній основі. Васальні обов’язки визначають скільки податків і людей будуть давати вам ваші стани (феодали, міщани, духовенство і вожді племен, якщо такі є у вашій державі). І звісно повноваження вашої ради, ви можете, як повністю самі взяти на себе всі обов’язки, так і бути обмеженим вашою радою. В чому полягають ці повноваження або обмеження? Право оголошувати війну, страчувати людей, відкликання або передача титулів, прийняття законів і вигнання неугідних вам з вашої держави.

Інтриги будуть допомагати вам у вирішенні самих різних питань. Якщо вам потрібно когось відправити в кращий світ, то обираєте цього персонажа і клацаєте на галочку замах на життя, підкупляєте, якщо хочете кращий шанс, персонажів його оточення і через деякий час він помре або замах може бути невдалим, в гіршому випадку його розкриють і ви отримаєте погану репутацію і дуже вороже до вас ставлення цього персонажа і його сім’ї. У вас є тюрма, де ви тримаєте захоплених під час війн людей чи жителів вашої держави, які попали туди за зраду або порушення законів. Над в’язнями ми можемо і вчинити певні дії: стратити, каструвати, осліпити і тд.

Також по мірі гри вам будуть доступні певні рішення (провести великий турнір чи найняти когось і тд.), щоб їх прийняти потрібно буде виконати деякі умови. Наприклад на створення нового титулу, який стане доступних при захопленні всіх або більшості провінцій, які відносяться до цього титулу, потрібно потрати бали благочестя та золото, в нагороду отримаємо сам новий титул і бали престижу. Певну кількість тим чи інших балів ми отримуємо кожного нового місяця, їх величина залежить від кількості васалів, технологій, артефактів, величини певних ваших характеристик, навиків, величних споруд.

Фракції будуть вас турбувати на протязі всієї гри. Деякі з них будуть добиватися зміни якихось із ваших законів, інші перерозподілу певних титулів, а ще іншу захочуть вас взагалі скинути і поставити на ваше місце когось із ваших родичів чи просто кращого на їх думку правителя. Боротися з ними можна підкупами, роздачою титулів та земель, а можна і просто садити і страчувати всіх них, але тоді є великий ризик стати тираном і дуже швидко відійти в кращий світ.

Грошей багато не буває.

Економіка тут доволі проста. Є державна скарбниця в яку поступає золото, яке ми збираємо з наших васалів, його величина залежить від законів і ставлення до нас. Також ми отримуємо гроші з наших земель, а саме з будов, які на них знаходяться. Можна вимагати викупи за полонених, які сидять в нашій в’язниці, сума викупу залежить від значимості цих персонажів. Також гроші йдуть і від наших данників, отримати яких можна військовим шляхом, але тоді ми будемо змушені їм допомагати, якщо на них хтось нападе (чи доцільно це? вирішайте самі, я обходжусь без них). Якщо побудувати торгове представництво, то воно теж буде приносити непоганий дохід, але його можна побудувати тільки в певних точках. Якщо у вас раптом з’явилися вільні гроші, то доцільно їх вложити в розвиток вашої держави, а саме щось побувати на землях ваших васалів + вони за це до вас стануть краще відноситися.

Технології рушії світу.

Від технологічного розвитку держави залежить дуже багато. Технології поділяються на три гілки: військові, економічні та культурні.
Військові дозволяють покращувати нам силу нашої армії, а саме захист та бойовий дух піхоти та кінноти, також атаку і вміння в ближньому бої. Також швидкість облоги (тобто наскільки швидко ви будете захоплювати ворожі фортеці та міста) і рівень організації армії, від якого буде залежите величина вашої постійної армії, а саме гвардії і якість ваших ліній комунікацій.

Економічні відкриють вам доступ до нових споруд (наприклад, лікарню з її подальшою прокачкою, що дозволить нам краще протидіяти самим різним пандеміям, які були дуже поширені в ті часи), а також допоможуть покращити швидкість будівництва у вашій державі і зменшити суму грошей, яку затратите на ці будови.

І культурні звісно допоможуть: покращити відносини з вашими станами васалів, збільшити приріст престижу та благочестя, збільшити розмір вашого двору та зменшити суму на його утримання, зменшити кількість років неприйняття нового правителя, зменшити вплив трафів за чужу культуру та релігію, відкрити доступ до нових законів.
На прокачку кожної з цих гілок тратяться бали, які ми отримуємо від навиків вашого правителя, його титулу (король, імператор, герцог і тд.) і деяких наших будівель.

Війна необхідне зло.

Війна один з головних аспектів гри, хоча вона звісно і поступається політиці, за якою ви проведете значно більше часу. Вона в першу чергу потрібна для розширення розмірів нашої держави, хоча існує можливість це робити і через дипломатію та династичні шлюби.

Для війни потрібен привід, його можна отримати через формування претензій на провінції (цим займається наш магістр), або через претензії на титули, які є у персонажів в нашому дворі, це можуть бути як чужі нам люди, так і родичі. Далі оголошуємо війну і мобілізуємо нашу армію, основна маса якої надійде від наших васалів, а решта це буде наша особиста гвардія, утримання якої дуже дешеве (що не скажеш про поповнення) і найманці, яких можна найняти за певну суму грошей і розпустити коли нам вони непотрібні.

Отримавши 100% виграшу в війні, не обов’язково захоплювати всю ворожу державу, ми посилаємо їм мирний договір, а можуть і вони нам прислати і навіть якщо ми не дійшли до позначки в 100%. Якщо війна затягнуться, то наші васали будуть не дуже задоволені, що ми використовуємо їх ополчення і чим довше вона буде йти, тим гірше, тому планувати все варто заздалегідь. Арміями командують полководці, але наш правитель теж може стати у руля, правда в бою він може отримати рани, померти або потрапити в полон.

Перемога в битві залежатиме від:

  • співвідношення сил ворожих армій;
  • від якості вмінь і навичок полководців та їх наявності на чолі армій звісно;
  • від рівня військових технологій держав;
  • і звісно від місцевості, де відбувається битва.

Також раджу ваювати в міру, бо є механіка альянсів, можна звісно і відключити на старті гри, і зібравшись разом ваші вороги можуть колись добре напіддати.

Кожному потрібно в щось вірити.

Релігія також має важливе значення. У грі їх реалізовано багато, але основні – це: католицтво, православ’я або його єресь іконоборство, слов’янське та фінське язичництва, сунізм, буддизм, тенгріанство, монофізицтво, джайнізм. Також існують вимерши релігії, які за певних умов можна відробити і навіть зробити офіційною державною релігією. На чолі кожної з релігій стоїть патріарх, який також може відлучати від церкви або дати розлучення. У кожної релігії є свої святі місця, від контролю над якими (або їх втраті) ми збільшуємо моральний авторитет релігії, також це можна зробити виграючи війни у невірних. Провінції з чужою релігією можна навернути у істинну віру через посилання туди свого капелана.

Культур у грі реалізовано багато, провінції з чужою нам культурою будуть менш ефективні, але з плином часу і залежно хто стоїть на чоло цієї провінції її культура може змінитися. Також пустуючі на будови провінції можна легко зробити культурно своїми, побудувавшись там. Кожен персонаж у грі теж є членом певної культури, змінити культуру дітей можна за допомогою придворного вчителя, але це треба робити поки вона не досягла певного віку.

Культи існують по нинішній день.

Культи несуть в собі багато переваг, хоча є і недоліки. На початку гри нам доступно їх кілька: гермести, слуги диявола, орли, чемпіони перуна. З часом ми отримаємо можливість потрапити у ще декілька. У кожного з них є свої умови за яких ви можете приєднатися. На чолі кожного культу стоїть свій лідер і є свої ранги (всього 4-ри), прокачуючись і отримуючи новий ранг ви буду отримувати і нові можливості, а досягнувши 4-го рангу зможете замінити лідера культу, після його смерті (можна йому і допомогти) та за відповідної впливовості звісно. Якщо ви приєдналися до якогось із культів, то це не означає, що ви повинні там бути до кінця вашого життя, ні! За бажання і потреби ви можете запросто змінити культ і вступити в новий, якщо звісно відповідаєте необхідними для вступу умовами.

Від себе можу порадити початківцям, такі країни, як: Візантійська імперія (на початку гри вже доступні намісництва всіх рівнів, що вирішує багато проблем), Арабська імперія, Франкія, Ломбардія.

Отже, підсумувавши можу сказати, що вона, як і всі ігри від Paradox, потребує великих затрат часу, що в нинішніх реаліях доволі значний недолік, але якщо ви вирішите в ню зіграти і розберетеся в ній, то точно не пожалкуєте.

Для дуже старої версії гри є і українізатор, але на жаль він закинутий і для нинішніх версій не актуальний.

Комментарі (2)

Коли на гру вийшло умовні (а може і не умовні) 100 ДЛЦ, то дуже важко починати грати. Зупиняє не тільки величезний об'єм механік, а також немалі гроші на покупку всього контенту.

Згідний, але це одна з форм (тобто доповненння), завдяки якій гру дуже довго підтримували. Гра ж 2012 року і тільки недавно фактично припинена її підтримка, а це не ммо якесь чи інша онлайн гра.

Увійдіть, щоб залишити коментар.
Створено в Україні © 2019